Розробникам освітніх програм для закладів загальної середньої освіти

Про освітні програми

Статтею 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (далі – Закон) визначено правові засади розроблення та впровадження освітніх програм закладів загальної середньої освіти.

Так, освітні програми можуть бути розроблені на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог Закону.

Не підлягають затвердженню Державною Службою якості освіти (далі – Служба):

типові освітні програми;

освітні програми закладів освіти, розроблені на основі типових освітніх програм;

освітні програми, затверджені закладами освіти після проходження інституційного аудиту, що засвідчив високий рівень їхньої освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Освітня програма, розроблена не на основі типової освітньої програми (далі – Освітня програма), підлягає затвердженню Службою.

До Служби подаються освітні програми, складниками якої є навчальні програми, які розроблені не на основі модельних навчальних програм, та мають гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі».

Цей гриф надається відповідно до підпункту четвертого пункту 5 розділу I Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2020 року № 931 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437 (далі – Порядок надання грифів), предметними (галузевими) експертними комісіями (далі - Комісії) на підставі експертних висновків комплексної експертизи (далі - експертиза), що включає науково-методичну, психолого-педагогічну та антидискримінаційну складову.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку надання грифів навчальна програма розглядається на засіданнях кількох Комісій, якщо вона охоплює компетенції різних рівнів, галузей освіти та/або потребує проведення кількох предметних (галузевих) експертиз. На підставі позитивних експертних висновків Комісій надається лише один гриф.

Інформуємо, що з метою отримання грифа для навчальних програм слід подати до Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» документи відповідно до пунктів 1 і 2 розділу III Порядку надання грифів на адресу: вулиця Василя Липківського, 36, м. Київ, 03035 або е-mail: zso.imzo@gmail.com.

Офіційний документ

Про організацію та проведення у травні 2022 року тренінгів для вчителів 5-6 класів

 На виконання «Плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації від 22.11.2021 № 510 «Про формування регіонального замовлення на підвищення кваліфікації педагогічних працівників та керівних кадрів Запорізької області на базі КЗ «ЗОІППО» ЗОР у 2022 році» заплановано організацію і проведення у травні 2022 року дистанційних тренінгів для вчителів 5-6 класів закладів освіти Запорізької області щодо впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа».

Подробиці і графік у Наказі

«Навчально-методична скарбниця. НУШ 5-6 класи»

 

 

В Інституті модернізації змісту освіти підготовлено ресурс «Навчально-методична скарбниця. НУШ 5-6 класи»

Ознайомитись можна за посиланням.

Про реєстрацію педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти Запорізької області на тренінги «Нова українська школа»

 На виконання «Плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та Плану роботи на 2022 рік комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради у квітні-червні 2022 року проводитиме цільове підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти Запорізької області, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту початкової та базової середньої освіти відповідно до впровадження Концепції «Нова українська школа».

На тренінги запрошуються вчителі, які у 2022/2023 н.р. планують викладати навчальні предмети в початковій школі та у 5 класах за новим Державним стандартом базової середньої освіти НУШ, а також не проходили навчання за вказаними тренінгами у 2018-2021 роках.

Навчання на тренінгах безкоштовне і відбуватиметься на умовах регіонального замовлення, форма навчання – дистанційна, кількість навчальних годин 30 год. Інформацію про тренінги наведено у Листі з Додатком.

Просимо педагогічних працівників зазначених категорій, яким потрібно пройти навчання, зареєструватися до 15.04.2022 за посиланнями:

− для вчителів початкової школи – https://forms.gle/UZuFJ1WdGEXsgePy9

− для вчителів 5-6 класів - https://forms.gle/JGPyfmAyYQhQxiqr9

В ДСЯО розповідають, як викладати навчальні дисципліни в умовах війни

 

Державна служба якості освіти в рамках проєкту “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe) разом з командою підтримки реформ МОН розробили поради щодо особливостей викладання навчальних дисциплін в умовах воєнного стану.

Фахівці дали низку порад вчителям про те, на чому сконцентрувати увагу учнів у вивченні окремих предметів так, аби освітній процес в умовах надзвичайної ситуації проходив із максимальною користю для всіх учасників.

Історія та громадянська освіта:

• скоротити обсяг текстів для читання;
• читання з підручника варто замінити усною розповіддю, переглядом відеоматеріалів, інтерактивними заняттями, творчими чи дослідницькими проєктами;
• добирати навчальний матеріал слід, фокусуючись на сюжетах, що даватимуть дітям розуміння історії боротьби українського народу за незалежність та своє майбутнє;
• пропонувати приклади, які демонструють міць та незламність України та її народу, готовність та уміння протистояння ворогу;
• давати завдання та теми, спрямовані на осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям країни, державними та регіональними процесами;
• впровадити п’ятихвилинки, де розглядати види когнітивних викривлень, методів пропаганди та масових маніпуляцій;
• окрему увагу приділити розвитку громадянських компетентностей, формуючи свідому громадянську позицію (взаємодопомога, волонтерство, протидія пропаганді, підтримка власного емоційного ресурсу тощо);
• для старшокласників – додати вивчення основ міжнародного права.

Українська мова та література:

• зосередити роботу на чотирьох видах мовленнєвої діяльності – слухання, говоріння, читання, письмо;
• орієнтуватися на види мовленнєвої діяльності, а не на конкретні теми чи твори;
• збільшити кількість творчих завдань задля підтримки емоційного стану дітей.

Математика:

• виділити час на повторення і систематизацію вивченого раніше;
• вчитель може об’єднувати певні теми чи скорочувати їх зміст так, щоби акцентувати навчання на базових знаннях та вміннях;
• викладати краще у синхронному режимі, забезпечуючи створення запису уроку, чи запропонувати дітям готові відеоуроки з теми, що вивчається;
• надавати приклади розв’язування типових задач (наприклад, у вигляді скріншотів екрану).

Природничі науки:

• провести “ревізію” навчальної програми та виділити теми, без яких неможливе розуміння змісту предмету в подальшому навчанні, та сфокусуватися саме на них;
• практичні заняття можна проводити віртуально чи запропонувати дітям практикуватися вдома за можливості;
• розглянути варіанти проведення інтегрованих уроків;
• пропонувати завдання творчого та дослідницького характеру з метою підтримки інтересу до предмету;
• формувати навички критичного мислення (наприклад, шляхом розвінчування міфів та пошуку фейків).

Інформатика:

• більш детально розглянути питання безпечного користування пристроями та соцмережами, критичного оцінювання інформації, розпізнавання фейків та маніпуляцій;
• запропонувати створити кілька інформаційних продуктів у різних програмних середовищах (текстові документи, презентації, відеороліки тощо);
• уникати загрозливих сюжетів, нагадувань про травмуючі події у роботі в цифровому середовищі;
• новий матеріал викладати тільки, якщо учні готові до цього. Якщо ж ні, то обмежитися відпрацюванням раніше отриманих навичок, у вже знайомому програмному середовищі;
• основний акцент робити на розвитку громадянської та соціальної компетентностей, критичного мислення, творчості, емоційного інтелекту.
• Здоров’я, безпека, добробут (Основи здоров’я):
• акцентувати увагу на емоційному здоров’ї;
• повторювати теми безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях та навколишньому середовищі;
• важливим результатом роботи має бути формування умінь прийняття рішень, розв’язання проблем, розвитку творчого та критичного мислення, здатності до комунікації, формування самооцінки, протистояння негативному психологічному впливу і стресу.

Мистецтво:

• пам’ятати, що предмети художньо-мистецького циклу мають величезний терапевтичний потенціал, якого нині потребують і дорослі, і діти;
• розглядати ці уроки, зокрема, як засіб гармонізації психологічного стану всіх учасників навчального процесу;
• максимально диференціювати форми практичних завдань та будувати їх виключно на позитивних зразках мистецьких творів.